Ми маємо заявки на вхід трьох нових суден в зернові коридори. Серед них і хендісайзи — Юрій Васьков
Вчора з порту «Одеса» вийшло перше судно з українським зерном по зерновому коридору. Судно, за яким спостерігають мільйони людей в тому числі і судновласники, і вантажовласники.
Чи виросте оптимізм ринку після перших караванів, чи вплине на ставки фрахту та страховки у сторону зменшення та чи є шанси, що Миколаїв доєднають до переліку портів-відправників зерна, говоримо із заступником міністра інфраструктури Юрієм Васьковим.
Latifundist.com: Спочатку планувалось, що стартує Чорноморськ, але перше судно пішло з Одеси. Що змінилося?
Юрій Васьков: Дійсно, Чорноморськ анонсували як технічно готовий порт і що саме з нього стартуємо. Але разом з тим ми також технічно готували і Одесу. У нас відбулися консультації з ЗСУ та Координаційним центром. Вирішили, що варто почати з найбільш довгого готового маршруту — Одеси.
Latifundist.com: У цілому задоволені стартом?
Юрій Васьков: БІльш задоволеним були б якщо це сталося раніше. Але є багато технічних аспектів, пріоритетним для нас було питання безпеки.
Це перше судно, за яким спостерігають мільйони людей в тому числі і судновласники, і вантажовласники. Далі розраховуємо робити не одне, а караван з двох та більше суден. Це на вихід. Також? ми вже маємо заявки на вхід трьох нових суден.
Наша мета — не лише вивести судна, що стояли до 24 лютого, а зробити постійно працюючий коридор для експорту агропродукції.
Latifundist.com: З точки зору технічних і безпекових заходів все успішно пройшло? Бо дещо насторожили новини про підриви катерів в гирлі Бистре.
Юрій Васьков: В гирлі відбувались підриви попередньо не через морські міни. Наголошую, що катери були за лінією судового ходу. Наразі вживаємо заходи, аби найближчими днями відновити судноплавство по гирлу.
Що стосується морських портів — не можу коментувати за військових, які вправно виконують свою роботу, але на сьогодні всі технічні і безпекові процедури виконані. Звісно, є фактор дрейфуючих мін — його важко передбачити. Для цього в морі ведеться підвищене спостереження. Попереду торгових суден на підходах до наших портів йде буксир супроводу, щоб виключити можливі ризики. Це стосуватиметься суден як на вхід, так і на вихід.
Latifundist.com: Ви сказали, що є судна на вхід. Якого класу?
Юрій Васьков: Різний клас, у т.ч. хендісайзи.
Latifundist.com: Цікаво, адже був скепсис щодо власників хендісайзів, супрамаксів, панамаксів. Мовляв, вони підуть в цю історію останніми.
Юрій Васьков: Це залежить від готовності фрахтувальників приймати ризики. Як це було на Дунаї. Спочатку теж мали багато побоювань, вагалися, чи направляти туди флот. Але з часом ситуація змінилася і бажаючих стало дуже багато. До сьогодні це були єдині водні ворота для нашого експорту. І Дунайські порти сьогодні працюють на межі можливостей. І з морської сторони, і з наземної є черги. Ми наростили експорт агропродукції як через Дунай до 1,4 млн тонн на місяць, так і через західні переходи. Але цього недостатньо, тому відкриття судноплавства через великі порти вкрай важливе.
Latifundist.com: Чую різні цифри у контексті, скільки ж суден з зерном у трьох портах. Уточніть, будь ласка.
Юрій Васьков: З 24 лютого стоять 16 суден з зерном та продуктами переробки. Ще одне, у присутності Президента, ми почали завантажувати у п'ятницю. Тобто 17.
Latifundist.com: Є інформація, що у перших караванах підуть лише українські компанії. Натомість мультинаціонали зайняли вичікувальну позицію, подивитися, як піде.
Юрій Васьков: У контексті виходу з портів ми бачимо готовність мультинаціональних компаній. А щодо входу, то, вважаю, що з кожним безпечним проходом їх готовність буде зростати.
Latifundist.com: Ви розумієте, що з якістю зерна, яке пролежало півроку в трюмах? Спеціалісти вказують на ризик появи мікотоксинів.
Юрій Васьков: За моїми даними, компанії провели всі процедури з перевірки якості зерна. Інформації щодо якихось проблем ми не маємо.
Latifundist.com: Кілька місяців тому була інформація про можливе дисконтування цін нашого зерна, якщо його купуватиме Туреччина. Потім наш посол у цій країні казав, що інформацію неправильно сприйняли. Тож, чи є ризики дисконтування?
Юрій Васьков: На офіційному рівні такої інформації не було. Більше того, всі сторони підкреслювали, що мова йде про відкритий ринок продажу. Ніякого дисконтування чи ексклюзивних покупців по знижених цінах Ініціатива не передбачає.
Latifundist.com: Маю інформацію, що деякі судновласники готові вийти з портів порожніми. Все аби зберегти цілим судно і не йти на зайвий ризик.
Юрій Васьков: З 24 лютого у портах стояли декілька порожніх суден. Наприклад, Polarnet у Чорноморську. Але судновласник з радістю сприйняв пропозицію «Кернела» завантажити зерном, щоб не йти в баласті. Думаю, всі порожні судна підуть таким шляхом. Але це комерційне питання двох сторін, зокрема, і щодо ціни фрахту.
Latifundist.com: В угоді передбачено три порти. Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім говорив, що у перспективі Миколаїв може доєднатися до їх числа. Це можливо?
Юрій Васьков: Ми розуміємо роль Миколаєва у забезпеченні агроекспорту. Тому піднімали це питання з партнерами по Ініціативі. Зійшлися на тому, що якщо тривалий час коридор з портів Великої Одеси працюватиме безпечно, то будемо надавати пропозицію партнерам щодо порту Миколаїв. На мою думку, розгляд цього питання можливий не раніше, ніж через місяць.
Latifundist.com: Чи розробляються гарантії, які б дозволили зменшити вартість фрахту, страховки? І чи якось перше судно вплине на ставки?
Юрій Васьков: Не думаю, що перше судно суттєво вплине на ціноутворення. Ми провели низку перемовини з ООН, керівництвом Міжнародної морської організації, комітету, що визначає військові ризики, керівництвом Світового банку, послами G-7, урядовцями різних країн. Всі вони готові сприяти у поліпшенні умов щодо фрахту і страхування.
Latifundist.com: Ми чули, що ООН може надати фінансові гарантії, у тому числі для покриття страховки.
Юрій Васьков: ООН має таку можливість, у першу для суден, які будуть йти за програмою World Food Program, яка і буде покупцем цього зерна. Наскільки знаю, вони вже проводять кілька тендерів на придбання зерна для країн Африки.
Latifundist.com: Багато суден ходить по Дунаю без страхового покриття. Допускаєте, що це буде і по зернових коридорах?
Юрій Васьков: Думаю, будуть різні варіанти: хтось ризикуватиме, а хтось за підвищеними ставками піде.
Latifundist.com: У випадку з Констанцою все з'їдала логістика, на яку йшло у середньому $200. Зараз маржу аграрія з’їдатиме внутрішня логістика, фрахт зі страхуванням і очікуване зростання ставок перевалки. Ви все рівно чекаєте підвищення внутрішніх цін?
Юрій Васьков: Моя особиста думка, що логістика з глибоководних портів, навіть з врахуванням ускладнюючих факторів, буде значно більш привабливою. Це інші розміри суден, та відповідно партій вантажів. Тому вартість на внутрішньому ринку має зрости.
Latifundist.com: Пропускна спроможність трьох портів оцінюється, за різними оцінками, в 3-4 млн т на місяць. Ви до якої цифри схиляєтесь?
Юрій Васьков: Пропускна здатність буде обмежуватися кількістю флоту, який готовий зайти. Якщо буде необхідна кількість, то це може бути і 4 млн т.
Latifundist.com: Є думка, що після відкриття великої води золоті часи Дунаю закінчаться. Як вважаєте?
Юрій Васьков: Я так не думаю. Безумовно, якесь зниження відбудеться. Але врахуйте те, що зараз Дунай не може перевалити всі наявні обсяги. Навіть переорієнтація на 20-30% на море залишатиме Дунай затребуваним. На нього буде попит. Не забувайте, що ми тимчасово не маємо доступу до Азовського моря, Дніпра, портів Миколаївського регіону. А на складах у нас понад 20 млн тонн зерна і вже збирається новий врожай. Якщо не почати вивозити, то через короткий час в нас виникнуть складнощі зі складами.
Latifundist.com: Що робити, якщо повториться Одеська історія? Олександр Кубраков казав, що для цього є гаранти. Але скепсис у тому, що формально ні Туреччина, ні ООН не несуть зобов'язань якось нас захиситити. Відсилка до Будапештського меморандуму.
Юрій Васьков: Якщо орієнтуватися на скептиків, то можна взагалі нічого не робити. Але ми орієнтуємось перш за все на потреби світового ринку, економіки та наших аграріїв, для яких це зерно — питання життя. При цьому ми враховуємо безпекові моменти. Звісно ми не довіряємо росіі, але ми довіряємо партнерам, з якими підписали Ініціативу. Сподіваємось, що вони не дозволять виникати таким ризикам, бо несуть політичну та репутаційну відповідальність на світовій арені у цій угоді.
Latifundist.com: Уявимо, 120 днів пройшло, передбачених в угоді. Що далі?
Юрій Васьков: Як і написано в угоді, якщо все йде добре і нема заперечень, то вона автоматично продовжується. У світі точно не впаде попит на наше зерно через цей час.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
